пливе човен, води повен |
Спливні туристи в Дністровському каньйоні - в
пошуках оптимального плавзасобу. Сплавляються на всьому, що не тоне - катамарани, рафти,
байдарки, моторні човни, каної, каюки, сапи і мотики; на мішку пластикових пляшок спливають, на чудернацьких плотах, є навіть дебаркадер.
дебаркадер |
з милом рай і в шалаші |
В той же час мешканці місцевих
сіл зупинилися на оптимальній конструкції
човна- плоскодонки. На ній верхи ладнають на ріці свої господарські справи.
спробуйте отак, навстоячи
|
Обов'язковим в комплекті є суворе весло та черпалка, без якої
плоскодонка ризикує піти на дно швидше, чим чорний лелека перелетить до
середини Дністра.
а дзюбок червоний, бо соромно за капості |
То не в очах почорніло - в Дністровському каньйоні жиють близько десятка справжніх бузьків-негрів (Ciconia Nigra, афробузьки). На зиму злітають в Африку, звідти приносять гарних маленьких діточок, лиш шо чорних. Того вимушені переховуватися
від людей – живуть подалі від доріг та сіл.
Одаївські кручі над Дністром |
За повітряний
простір Дністровського каньйону з птахами конкурують парапланеристи. Мешкають тут ціле літо, а на зиму, разом з чорними-білими лелеками та сірими-білими чаплями, летять у вирій. Найчастіше їх можна бачити поблизу сіл Ісаків, Одаїв, Іване-Золоте, Городниця.
хвилі Дністра на знайденому під ногами черепку |
На схилах Дністра
в прямому сенсі шпортаєшся за історію – схили всипані черепками, в гротах - сліди перебування древніх людей, а біля Устечка, кажуть, у воді
заснув німецкий танк-«Тигир». Залишки городищ, трипільських стоянок, сліди військових кампаній (більшість металевих артефактів
звідти вже "випікали", але знаходить той, хто шукає).
Вікові дерева
бучина над Дністром |
На крутосхилах схилах Дністра є бучини, старі дуби. Часто з під них б'ють джерела - за легендою, це гіркі сльози лісників, які не можуть вивезти деревину з важкодоступних місць.
Найвідомішими деревами, задіяним в туристичних маршрутах, є
платан в парку в Коропці, 300 літній дуб в селі Литячі, дерева гінкго і софора в Заліщицькому парку. Мене вгощали чаєм з листя гінкго, не проперло, треба буде ще їх покурити.
платан в парку в Коропці, 300 літній дуб в селі Литячі, дерева гінкго і софора в Заліщицькому парку. Мене вгощали чаєм з листя гінкго, не проперло, треба буде ще їх покурити.
дуб в с. Литячі |
платан в парку в смт. Коропець. Фото Петра Площанського |
софора і гінкго в парку в Заліщиках. фото Андрія Бачинського |
риби-камікадзе
не розхитуй човен! |
Риби-провокатори, яких можна ловити тільки з
берега, бо вони розхитують човен. Така риба працює в парі з рибоохороною – і тільки
чекає, як би вжерти вас за гачок, а особливо в нерест.
чекаючи на Годо |
Найматьорішіми
серед таких рибів є стерлядь – 48 тисяч
гривень, щоб з нею сфотографуватися, вирозуб – 10 тищ, марена - 330
грн.
За такі гроші можна довго і щасливо їсти чорну ікру ложкою.
Жити ця риба може в живій, проточній воді, нижче за течією, де відчувається згубний
вплив гес в Новодністровську, їй хижо.
ми рідко бачимо їх. Зате вони завжди бачать нас |
Жива річка Дністер
Головна цінність річки Дністер - вона жива, не спотворена гесами.
Екосистема Дністровського каньйону, зв'язки між людиною і природою, деградує, якщо збудувати "каскад 6 гесів". Це перетворить річку на каскад смердючих ставків, Не треба бути екологом, щоб це зрозуміти. Велика морда придумав програму розвитку гідроенергетики до 2026 року, і хоче збудувати їх швидше, чим перестане влізатися в екран. Плюйте в очі тому, хто каже, що геси на Дністрі це щось таке дуже добре,
вступайте в групу у фб Врятуй Дністер
читати частину першу
читати частину другу
сонце над Дністром - не заходить. Воно сходитьKarparty.com - резервування активних турів |